Статус учасника бойових дій: нормативна база та порядок отримання

Хто має право на статус УБД

Відповідно до статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII, учасниками бойових дій визнаються особи, які брали участь у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань усіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Пункт 19 частини 1 статті 6 цього Закону деталізує коло осіб, яким надається статус УБД у зв'язку зі збройною агресією рф проти України. До нього належать, зокрема:

• військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби;

• військовослужбовці військових прокуратур;

• поліцейські, особи рядового та начальницького складу МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної пенітенціарної служби;

• особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади та інших військових формувань, утворених відповідно до закону;

— за умови, що вони захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та безпосередньо брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф.

Нормативна база

1. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

   від 22.10.1993 № 3551-XII — визначає правовий статус ветеранів війни та категорії осіб, яким надається статус УБД.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413

   «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій...» (далі — Порядок № 413) — регламентує процедуру подання документів, роботу комісій та підстави для надання чи відмови у наданні статусу.

3. Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України

   (визначає перелік районів ведення воєнних (бойових) дій на відповідну дату).

4. Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309

   — затверджує Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані рф.

5. Наказ Міністерства оборони України від 06.10.2020 № 363

   «Про затвердження Інструкції з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій» — регулює порядок ведення журналу бойових дій як звітно-інформаційного документа.

Які документи потрібні

Згідно з пунктом 4 Порядку № 413, підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф, є:

• довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України

  — складається за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413;

• згода на обробку персональних даних;

• копія паспорта (ID-картки);

• копія РНОКПП;

• витяг з реєстру територіальної громади;

• фотокартка.

Важливий нюанс, підтверджений судовою практикою: саме довідка за формою додатку 6 є ключовим і, по суті, достатнім документом для встановлення факту участі особи у відповідних заходах. Журнал бойових дій, бойові розпорядження чи донесення є підставою для видачі самої довідки, а не окремим обов'язковим документом, який заявник має додатково подавати до комісії.

Порядок розгляду документів комісією

1. Командир (начальник) військової частини подає на розгляд комісії, утвореної відповідним міністерством чи державним органом, довідку за формою додатку 6 та інші документи, передбачені пунктом 4 Порядку № 413.

2. Комісія вивчає подані документи, за потреби заслуховує пояснення заявника та свідків, і

   у місячний строк

   з дня надходження документів приймає рішення про надання статусу УБД.

3. За відсутності підстав комісія повертає документи до військової частини для доопрацювання.

4. У разі відмови питання про надання статусу УБД може бути повторно винесене на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного органу.

Підстави для відмови (п. 24 Порядку № 413)

Комісія відмовляє заявнику у наданні статусу УБД у разі:

1. відсутності правових підстав для надання статусу;

2. відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 Порядку № 413;

3. подання недостовірної інформації;

4. наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, за умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин, вчинений під час відповідних заходів.

Типова проблема на практиці: розбіжність щодо «районів бойових дій»

Одна з поширених причин повернення документів на доопрацювання — твердження комісії, що населені пункти, зазначені у довідці заявника, не входять до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій, визначеного наказом Головнокомандувача ЗСУ.

Проте судова практика (зокрема, позиція Верховного Суду у постанові від 03.06.2025 у справі № 620/11392/24, застосована й у розглянутих судових рішеннях) виходить з того, що:

• повноваження комісії не обмежуються формальною перевіркою документів

  — вона зобов'язана всебічно й об'єктивно перевіряти обставини, що підтверджують реальну участь особи в захисті України, за потреби витребовуючи додаткові докази та заслуховуючи пояснення;

• визначальною підставою для надання статусу УБД є факт безпосередньої участі особи

  , а не формальна повнота пакета документів;

• довідка за формою додатку 6, видана уповноваженою військовою частиною, є достатнім доказом

  участі особи в заходах, необхідних для оборони України, навіть за відсутності інших документів (журналу бойових дій, бойових донесень тощо);

• відмова чи повернення документів на доопрацювання виключно з посиланням на те, що населений пункт не входить до «офіційного» переліку районів бойових дій, без оцінки суті довідки й обставин справи, є формальним підходом, що суперечить меті законодавства про соціальний захист ветеранів.

Що робити, якщо комісія повернула документи або відмовила

1. Отримати копію протоколу засідання комісії

   (адвокатський запит або офіційне звернення до військової частини/органу).

2. Перевірити обґрунтованість підстав відмови

   — чи дійсно відсутні документи, чи це формальна претензія до географії, зазначеної у довідці.

3. Подати документи повторно

   — питання може бути повторно винесене на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного органу (абз. 1 п. 8 Порядку № 413).

4. Оскаржити дії комісії в судовому порядку

   — до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, з вимогою визнати дії комісії протиправними та зобов'язати повторно розглянути заяву.

Судова практика свідчить, що адміністративні суди задовольняють такі позови, якщо встановлено, що довідка відповідача відповідає встановленій формі та підтверджує факт участі особи в оборонних заходах, а відмова ґрунтувалася на формальних, а не змістовних підставах.

Матеріал підготовлено на основі аналізу норм чинного законодавства та узагальненої судової практики адміністративних судів у справах про надання статусу учасника бойових дій. Не є юридичною консультацією щодо конкретної справи — для захисту прав у індивідуальній ситуації рекомендується звернення до адвоката.